Прага-Львів. День 0. Прага.

Про Прагу як і про Чехію загалом можна писати довго, багато і нескінченно. І все одно не пояснити, за що я її люблю. Одну і другу.

Прага – місто, в якому я мав щастя жити трохи більше року і мав шанс залишитись назавжди, але очевидно доля моя була проти, оскільки ці рядки пишуться вже у Львові.

Прага – місто наче з казки. Принаймні для мене. Говорити про рівні дороги, транспорт який їздить по чіткому розкладу, про зручність та продуманість на кожному кроці, про якісні продукти, про ввічливих водіїв, про дотримання законів і т.д. можна тільки з тією людиною, яка тут ЖИЛА. Приїхавши туристом на 3 дні та у швидкому темпі прослухавши байки екскурсоводів – неможливо зрозуміти, у чому різниця між рівнем життя у Львові та у Празі. А різниця – велика. Просто величезна.

У Празі є все. Є все і для всіх. Нема жодної проблеми ні для інвалідів, ні для матусь з малими дітьми, ні для таких як я велосипедистів-аматорів. У метро велосипеди можна провозити у останньому вагоні, в останніх дверях. Там спеціально вийняті сидіння, щоб вільно помістились 2 велосипеда, які можна провозити згідно правил. Хоча  спокійно транспортується і 4 велосипеди – перевірено на собі. Щодо трамваїв – то перевозити ровери можна до 5 ранку, та після 20 години вечора, і тільки на певних маршрутах – наскільки я зрозумів – на тих, де нема “покриття” метрополітену. Про все це можна прочитати на інформаційному стенді, який розміщений на кожній (!) зупинці громадського транспорту. Велосипеди провозяться безкоштовно.

Взагалі, транспорт в Празі – окрема тема для розмови. Особливо порівнюючи з нашим, львівським. У мене кожного разу рука тягнеться за валер”янкою, коли бачу, як львівський трамвай повзе по маршруту, ніби сміючись з автомобілістів: “ну й що з того, що ви швидкі, я зате великий і важкий”. До речі, трамвай у чеській мові – жіночого роду. Було незвично чути на авто курсах “трамвая имеет преимущество…”

Гаразд, про Прагу я ще напишу, і думаю не один раз. Повернемось до наших велосипедів. У Празі з велосипедом від життя можна взяти набагато більше, ніж без нього. Купуєш карту велосипедних стежок – і вперед, на природу. Мені найбільше подобався 50-кілометровий маршрут – від мого Баррандова спускаюсь спочатку по ландшафтному парку, потім – берегом Влтави:

На березі Влтави

Перетинаємо міст (не Карлів – на нього велосипедистів не пускають), малостранську площу, ввверх на Летнянські сади, з яких відкривається чудовий вигляд на Прагу:

Вид на Прагу з Летнянських садів

Потім у райончик, в якому знаходиться 3-х кілометрове поле з ідеальними доріжками, для роликів та велосипедів. Катаюсь по цьому полю (точніше по доріжках) декілька кіл (подобаються мені дівчата на роликах – правда знайомитись на ходу трохи важко):

Велосипедні доріжки

(один такий як я вже задивився на дівчат – доведеться знак міняти)

Потім – через район Прага 17 теоретично повинен мав би повернутись назад, але одного разу заблукав і заїхав у сусіднє село, у якому натрапив на кафешку зі смачними тортиками. Після того я “блукав” спеціально по ці тортики, хоча вони й коштували мені 10 зайвих кілометрів.

Ось ще декілька фотографій з відправної точки нашої подорожі:

Бруківка у Празі

Тротуари – витвір мистецтва, якщо це Прага. У Празі нема двох тротуарів з однаковим візерунком, викладеним з чорних та білих камінців. Згодом виявилось, що тротуари у інших містах Чехії не гірші.

пам"ятник Шевченку

Пам”ятник Тарасу Шевченку – привід жителів Праги-5 критикувати свого мера: Ніколи тут не був, про Прагу не писав, ніяк з Чехією не пов”язаний – кому пам”ятник???

Велосипедна доріжка

Велосипедна доріжка. Думаєте у нас таких не може бути? Звісно що не може – у нас нові дороги для автомобілів відразу проектують горбистими, щоб передати карпатський дух і рельєф.

Мости у Празі

Туристів сюди (Летнянські сади) не водять. І даремно – відкривається чудовий вигляд на Прагу. Другий по рахунку – відомий Карлів міст.

Дорога вгору

Хто придумав дороги вгору?

фонтан

Порівняно з чеськими та польськими фонтанами, фонтан в центрі Львова – наче дірява труба, з якої витікає вода. Чому при конструюванні львівського фонтану не було використано фантазії, творчої думки чи хоча б маленької оригінальності – для мене загадка.

Далі:

Прага-Львів. День 1. Votice.
Прага-Львів. День 2. Dolni Bukovsko.
Прага-Львів. День 3. Ceske Budejovice.
Прага-Львів. День 4. Landstejn.
Прага-Львів. День 5. Dacice.
Прага-Львів. День 6. Vyskov.
Прага-Львів. День 7. Ostrava.
Прага-Львів. День 8. Pszczyna.
Прага-Львів. День 9 та 10. Krakow.
Прага-Львів. День 11 та 12. Львів.

Статтю написано: понеділок, Липень 13, 2009 о 15:09 Категорія: Подорожі. Ви можете слідкувати за коментуванням цієї статті за допомогою RSS 2.0. You can skip to the end and leave a response. Pinging is currently not allowed.

Коментарів: 2 до “Прага-Львів. День 0. Прага.”

  1. ольга написав (ла):

    Гарно пишеш:-)

  2. Роман Борух написав (ла):

    Дуже цікаво написано, талант автора мене захоплює!

Залишити коментар

You must be logged in to post a comment.