Якщо я ще колись приїду у Хорватію – то на автомобілі і зі своїми роверами. Бо велосипеди тут у прокаті зношені на 90%. Після нас стали на всі 100. За 14 днів ми зробили три виїзди – в Пореч, в Ровінь та до Бадавки, яка виявилась звичайною криницею. Читати далі »

Пригода перша. Прилетіли. Читати далі »

Я наче потрапив у іншу країну… Читати далі »

Планували зі Львова на електричці їхати у Верхнє Синьовидне. Вийшло на 10 км далі – до Сколе. Все тому, що забули вдома сірники, карту та ще декілька дрібниць, які у В. Синьовидному не продаються, а у горах без них буде важко. А ще замість Трускавця кінцевою крапкою у подорожі став Дрогобич, оскільки після Східниці ми захотіли відвідати Борислав, з якого до Дрогобича ближче. Читати далі »

З’явилось в мене нове хоббі – квіти. Як кохання – зовсім неочікувано та невчасно, наприкінці літа – коли не садити треба, а врожай збирати Читати далі »

Брати звар’ювали. Саме так описали моє з Миколою бажання побачити частинку Європи наші родичі. Читати далі »

Взагалі-то мало бути 13 днів. Чи то щоб уникнути нещасливого числа, чи то ми були вже стомлені від подорожі, чи то одноманіття Польщі, чи то близькість Львова – подіяли таким чином, що ми скоротили подорож на 1 день. Читати далі »

Зранку придбавши карти велосипедних доріг, склали маршрут – через Освенцім на Краків. Теоретично – заночувати мали під Краковом, а вийшло – у самому Кракові. Оскільки в Краків ми приїхали в 22:00 – тому вирішили залишитись тут на наступний день, щоб роздивитись польську “перлину Європи”. Читати далі »

З Острави ми виїхали рано вранці, і через декілька годин були вже в Польщі. Маршрут обрали найгірший, який можна було обрати – через шахти. Через діючі шахти. Читати далі »

Острава. Остання ніч в Чехії. Якщо прокласти велосипедні стежки, широку трамвайну колію і прокопати річку – Львів буде не гіршим. Це ж стосується і Кракова. Читати далі »